Борщ "Хвилинка"
10 Jul 2014 16:52![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
gvyntВ житті кожного чоловіка настає момент, коли йому хочеться українського борщу.
Добре, коли його життя склалося так, що поблизу є кохана з України. Але, на жаль, переважна більшість чоловіків на цій планеті не такі щасливчики, як ми, і змушені у цей момент істини якось викручуватись. Сьогодні ми розглянемо на конкретному прикладі, як викручуються чоловіки у Литві. Спробуємо поставити себе на їх місце.
Литовський чоловік має декілька варіантів.
По-перше, литовська національна кухня також містить борщ, але він відрізняється від українського ще сильніше, ніж польський, тож жаданого ефекту не буде.
По-друге, чоловік може піти до українських ресторанів (у Вільнюсі їх два: "Борщ" та "Лелеко"). Але є нюанси: наприклад, ресторан "Борщ" у примусовому порядку разом із борщем подає відвідувачу пекельну суміш Міши Круга та Ірини Алегрової, і якщо борщ там цілком їстівний, то аудіосупровід зводить нанівець усі старання кухаря. А із заткнутими вухами їсти не зручно. Про "Лелеко" не знаємо, ми там не були.
По третє, литовський чоловік може терміново вирушити на пошуки української жінки. Це правильне рішення у довготерміновій перспективі, але абсолютно марне саме зараз, бо борщу хочеться негайно, а жінку ще треба причарувати.
Четвертий варіант - зварити борщ самотужки. Його ми зараз і розглянемо.
Відомо, що український борщ - то сакральна річ, приворотне зілля, і немає на світі двох жінок, що варили б однакові на смак борщі. То все зрозуміло, і ми зараз не будемо торкатися теми вибору правильного м'яса, відкривати таємниці секретних інгридієнтів і таке інше. Наш борщ буде простий, суворий і прямий, як палка. У цьому нам допоможе харчова промисловість з її напівфабрикатами. Але зважте, що річ не йде про усілякі порошкові Галини-Рванкі і тому подібні квитки до гастроентеролога в один кінець. Ми оберемо серединний шлях - півлітровий слоїк із густим напівжидким концентрованим борщем, який треба розвести 1 літром води та варити 5 хвилин. Звичайно, це тимчасовий захід, який аж ніяк не позбавляє від необхідністі пошуку правильної дружини з України, а лише надає сил для її зваблення.
Наш уявний герой сьогодні у супермаркеті обирає "Український борщ із боровиками" (а взагалі там багато різних борщів та супів):
Ціна - 1,50 долари
Маса - 500 г (у результаті десь 3 нормальні порції готової страви)
Виробник - мережа супермаркетів
Склад: буряк, маринована капуста, картопля, лук, морква, білі гриби (не менше 18%), томатна паста, сіль харчова, сало, олія соняшникова, пшеничне борошно, цукор, чорний перець, лавровий лист.
Вміст слоїку виглядає так:
Візьмемо третину, цього вистачить на добру таріляку:
Налиємо окропу, розмішаємо та поставимо на слабкий вогонь:
Щоб смак та аромат не був казьонним, наріжемо укропу та кинемо його стеблини варитися у наш борщ (потім виловимо та викинемо):
Ставимо таймер на 5 хвилин:
Тим часом нарізається сальце, часничок, помідорчикі - все те, що є невід'ємною частиною борщової церемонії. До речі, у Литві продають дуже багато сортів сала, я такої різноманітності не бачив в Україні, попри всі оті стереотипи. У великих супермаркетах різні сорти сала можуть займати цілу вітрину: і копчене, і печене, і ще якесь. Звісно, наш вибір - класика, сорту "не сало - мед":
А далі наш литовский чоловік ставить все це на стіл і тішить свою душу:
Bon Appétit, як кажуть у нас на Донбасі!
Добре, коли його життя склалося так, що поблизу є кохана з України. Але, на жаль, переважна більшість чоловіків на цій планеті не такі щасливчики, як ми, і змушені у цей момент істини якось викручуватись. Сьогодні ми розглянемо на конкретному прикладі, як викручуються чоловіки у Литві. Спробуємо поставити себе на їх місце.
Литовський чоловік має декілька варіантів.
По-перше, литовська національна кухня також містить борщ, але він відрізняється від українського ще сильніше, ніж польський, тож жаданого ефекту не буде.
По-друге, чоловік може піти до українських ресторанів (у Вільнюсі їх два: "Борщ" та "Лелеко"). Але є нюанси: наприклад, ресторан "Борщ" у примусовому порядку разом із борщем подає відвідувачу пекельну суміш Міши Круга та Ірини Алегрової, і якщо борщ там цілком їстівний, то аудіосупровід зводить нанівець усі старання кухаря. А із заткнутими вухами їсти не зручно. Про "Лелеко" не знаємо, ми там не були.
По третє, литовський чоловік може терміново вирушити на пошуки української жінки. Це правильне рішення у довготерміновій перспективі, але абсолютно марне саме зараз, бо борщу хочеться негайно, а жінку ще треба причарувати.
Четвертий варіант - зварити борщ самотужки. Його ми зараз і розглянемо.
Відомо, що український борщ - то сакральна річ, приворотне зілля, і немає на світі двох жінок, що варили б однакові на смак борщі. То все зрозуміло, і ми зараз не будемо торкатися теми вибору правильного м'яса, відкривати таємниці секретних інгридієнтів і таке інше. Наш борщ буде простий, суворий і прямий, як палка. У цьому нам допоможе харчова промисловість з її напівфабрикатами. Але зважте, що річ не йде про усілякі порошкові Галини-Рванкі і тому подібні квитки до гастроентеролога в один кінець. Ми оберемо серединний шлях - півлітровий слоїк із густим напівжидким концентрованим борщем, який треба розвести 1 літром води та варити 5 хвилин. Звичайно, це тимчасовий захід, який аж ніяк не позбавляє від необхідністі пошуку правильної дружини з України, а лише надає сил для її зваблення.
Наш уявний герой сьогодні у супермаркеті обирає "Український борщ із боровиками" (а взагалі там багато різних борщів та супів):
Ціна - 1,50 долари
Маса - 500 г (у результаті десь 3 нормальні порції готової страви)
Виробник - мережа супермаркетів
Склад: буряк, маринована капуста, картопля, лук, морква, білі гриби (не менше 18%), томатна паста, сіль харчова, сало, олія соняшникова, пшеничне борошно, цукор, чорний перець, лавровий лист.
Вміст слоїку виглядає так:
Візьмемо третину, цього вистачить на добру таріляку:
Налиємо окропу, розмішаємо та поставимо на слабкий вогонь:
Щоб смак та аромат не був казьонним, наріжемо укропу та кинемо його стеблини варитися у наш борщ (потім виловимо та викинемо):
Ставимо таймер на 5 хвилин:
Тим часом нарізається сальце, часничок, помідорчикі - все те, що є невід'ємною частиною борщової церемонії. До речі, у Литві продають дуже багато сортів сала, я такої різноманітності не бачив в Україні, попри всі оті стереотипи. У великих супермаркетах різні сорти сала можуть займати цілу вітрину: і копчене, і печене, і ще якесь. Звісно, наш вибір - класика, сорту "не сало - мед":
А далі наш литовский чоловік ставить все це на стіл і тішить свою душу:
Bon Appétit, як кажуть у нас на Донбасі!
(no subject)
Date: 10 Jul 2014 19:33 (UTC)Досвід (щоправда, в Америці, там може бути інша культура обслуговування) підказує, що магічна фраза "А у вас випадково немає дисків з іншою музикою? Будь-що, крім російської попси" рятує від багатох гризот і ранньої сивини:)
А початок рецепту просто феєричний:)
(no subject)
Date: 10 Jul 2014 19:46 (UTC)Щодо іншої музики - нащо воно мені потрібно, виховувати їх. Такий музичний акомпанемент диктує їх клієнтура, як я розумію (вона складається переважно із місцевих росіян). А борща я й дома можу поїсти.
Треба заради справедливості зауважити, що коли ми прийшли у "Борщ" та офіціант почула, що ми розмовляємо українською, то нам принесли горілки та канапок за рахунок закладу. Хоча офіціанти українскої не знають, меню українською немає.
(no subject)
Date: 10 Jul 2014 19:53 (UTC)О, яка зворушлива підтримка українізації! :)
(no subject)
Date: 10 Jul 2014 19:57 (UTC)(no subject)
Date: 10 Jul 2014 22:26 (UTC)(no subject)
Date: 10 Jul 2014 22:33 (UTC)