Гвинт

чув по радіо розповідь мешканця Слов'янска про буденне життя міста. Люди призвичаїлися до того, що відбувається, настільки, що майже не звертають уваги на терористів з автоматами, що проходять повз, що заряджають та стріляють з міномету серед вулиці, на бронетехніку, на літаки, що низько летять. Єдине, що викликає страх - це коли є безпосередня загроза життю. Те, одна думка про що раніше викликала жах, сприймається як звичайна річ.

І мені спало на думку, що саме так жили люди у окупованих містах під час Другої Світової. Наприклад, йде по своїх справах мешканець Харкова, де вже два роки панують німці, і не звертає уваги ні на прапори зі свастикою, ні на шибениці зі страченими (гадає собі нишком: "нічого було вийобуватись - ось я, наприклад, живий та здоровий").

Дивно, як швидко призвичаюється людська свідомість до нелюдських умов. Тож, може не треба боятись Армагедону, навали марсіан чи падіння метеориту? Звикнемо з часом до усього.