Гвинт

На трамвайну зупинку прийшла мати із донькою, що на фото. Я помітив їх тоді, коли побачив, що просто на мене біжить щось мале і рожеве, і почув крики жінки: "Стій, куди ти біжиш, до ясної холери!". Підхопивши дитину, тримав її, поки підійде мати. Мати неквапливо підійшла, але мені не подякувала, а стала лаяти і шльопати доньку.

На доньку ця екзекуція не справила особливого враження. Вона крикнула матусі, що більше її не кохає, і стала бігати колами зупинкою, підбігаючи то до колії, то до автотраси. Жінка повільно кружляла за нею, штовхаючи коляску і волаючи. Потім дитина втомилася і сіла до коляски.

Спостерігаючи за ними, я пригадав, як із цим у Литві. Не пам'ятаю, чи вже десь писав, але якщо ви бачите у Вільнюсі, як хтось кричить або навіть б'є дитину, то можете не сумніватися - то представники російської діаспори. У литовців (принаймні, мешканців Вільнюса) вважається нормою, що дитина бігає собі, і ніхто на неї не кричить - тільки мовчки пильнують краєм ока і хапають, якщо їй щось загрожує. Часом це дратує, особливо коли відбувається у ресторані, куди литовці приходять навіть із немовлятами. Вони якось фільтрують дитячий галас, пропускаючи його повз вуха, і він їм не заважає.

Звичайно, ця жінка не є типовою полькою, судячи з її вигляду. Але мені здається, що у цьому сенсі Польща більше схожа на Україну, ніж на Литву. А в Італії цю мати перехожі напевно лінчували би просто на зупинці, ще до приїзду поліції.

Пропіарю блог на диво адекватної полоністки: http://prostypolski.pl