gvynt: (Default)

Зворотна селекція робить свою справу - всі руські многоходовочки приречені на фіаско через непрофесіоналізм.

"Газпром-медіа", відомий своєю боротьбою проти нас, фашистів, цілий рік робив ребрендінг. І тепер у його новому лого використано шрифт "Бандера Про" українського дизайнера Андрія Шевченка з Бердянська. Я перевірив - все збігається, найбільше палєво - дуже характерна літера "п". Зробив скріншот з їхнього сайта, поки не поміняли:



gvynt: (Default)
Корінні народи (каталонці, баски, курди, кримські татари тощо) мають право на самовизначення згідно зі статутом ООН, і держави, де вони проживають, мають законодавчо забезпечити це право, щоб уникнути кровопролиття.

Діаспори (німецькі турки, українські росіяни, словацькі угорці і т.п.) права на самовизначення не мають - бо народи, до яких вони належать, вже реалізували це право.
gvynt: (Default)
photobucket.com знайшов мій акаунт на Дрімі і вирішив, що я маю заплатити йому $400. Інакше мої пости із фото, що зберігаються на photobucket, виглядатимуть так: http://travel-ua.dreamwidth.org/6283.html

Є два аспекти цієї новини:

а) індексація блогів на Дрімі таки працює - всього лише через три роки після публікації вона стала доступною у пошуку

б) безкоштовно зберігати фото на photobucket для того, щоб публікувати їх на іншому сайті, не можна
gvynt: (Default)
Моє найяскравіше враження від Борисполя - це тоненький бутерброд за купу грошей (щось около 10 баксів), у якому всередині був лід. Цей лід тріщав у мене на зубах, а не їсти його я не міг, бо був уже голодний. Було це десь у 2010 році в залі очікування аеропорту. І летів я тоді саме МАУ.
gvynt: (Default)
Їздив на вихідні до Берліну поїсти ковбасок. Доповідаю: на Фрідріхштрассе коло Чекпойнту Чарлі підвищена сейсмічна активність



Читати далі... )
gvynt: (Default)


Зізнаюся, я маю ваду. Я не розкидую шкарпетки квартирою. Згідно з інтернетиками та ТБ, чоловіки мають це робити, а я ніяк не можу. Через це почав сумніватися - може, я якийсь несправжній чоловік?

Став придивлятися, і помітив, що ніхто з моїх знайомих чоловіків також не розкидує. А деякі жінки, навпаки, мають схильність залишати одяг на канапах, кріслах і тому подібних місцях.

А як у вас із цим? Які спостереження? Особливо цікавить думка жінок.
gvynt: (Default)
Нещодавно познайомилися у потязі із польською парою у віці. Жінка сказала, що знає український вірш, і продекламувала нам з дружиною "Жди меня, и я вернусь". Була здивована, коли з'ясувалося, що то російською.

Вангую: за пару років європейці, почувши російську мову, вважатимуть, що то українська. Як же тоді полихатимуть пукани на схід від Луганська, любо-дорого.


gvynt: (Default)
Українців в Європі можна умовно поділити на дві групи: перша - це люди, які виглядають і поводяться так само, як європейці, і друга - це червоношкірі коротко стрижені, але погано голені опудала у спортивних костюмах або шкіряних куртках. На жаль, європейці, які ніколи не були в Україні і мало що знають про нас (привіт, довбаний Стець!), непомітних перших не помічають, а ось по яскравим другим складають свою думку щодо всіх нас.

Більше того - я сам почав ідентифікувати наших рагулів з відстані у 20 метрів, та ще й зі спини. Це сумно.

Тому прошу вас, як рідних: будьте у Європі європейцями, і при цьому ненав'язливо давайте знати місцевим, що ви з України, щоб не думали, що українці - це тільки рагулі. Посміхайтеся незнайомим, вітайтеся із ними, не паліть, щоденно мийтеся і вдягайте чистий одяг, не стрижіться "під трієчку", не розмовляйте голосно і не матюкайтеся (бо ваші матюки всюди знають і ненавидять). Поводьтеся краще за місцевих, а не гірше. Нехай найтупіші європейці знають наших і більше ніколи не кажуть мені: "слухай, а ти не схожий на українця".

Зокрема, у Польщі є стандартом поведінки:
-бути привітним до незнайомих людей, готовим допомогти
-вітатися із незнайомими у ліфті, і прощатися, коли виходиш з нього із тими, хто їде далі
-поступатися місця старшим (не тільки жінкам)
-вітатися і прощатися із людьми, що сидять у невеликій черзі (наприклад, біля кабінету лікаря)
-вітатися із людиною, що сидить поруч із вами у потязі (також із усіма присутніми у плацкарті) чи туристичному автобусі
-дотримуватися сигналів світлофорів
-не пити пиво на вулиці
-вести small talk із касирами та продавцями, вітатися із ними, дякувати і прощатися
-не жартувати на тему вуличної їжі (жарти про те, що ніби цей кебаб бігав та мяукав тут недоречні, бо їжа досить якісна)
-не фотографувати у костьолах під час меси, особливо у малих містах (нічого не скажуть, але подивляться як на дикунів)
-звертатися до людей у третій особі: пан (замість "ви"), пані ("ви"), пановє ("ви", до групи чоловіків), паньство ("ви", група жінок та чоловіків), панє ("ви" до групи жінок)
-не кричати на своїх дітей і не бити їх



Будь ласка, прочитайте і передайте всім своїм знайомим, старим і малим.
Дякую.
gvynt: (Default)
Чим спіліша полуниця, тим менше шансів донести її додому, не розчавивши



Треба буде придумати якийсь переносний сенс до цього
gvynt: (Default)
По різні боки річки Конго живуть два види людиноподібних приматів - шимпанзе звичайні і бонобо (карликові шимпанзе).



Читати далі... )
gvynt: (Default)
Цікавий приклад прийому "паралакс" і доброї графіки у веб-дизайні (рухомий приклад тут http://8a.pl/8academy/nie-smiec/). Напис біля ведмедя: "Не сміти, гостю"




На жаль, на Android ефект на цьому сайті не працює
gvynt: (Default)
Цікаво, когось крім мене дратує система вставляння зображень до допису на Дрімі, особливо у порівнянні із ЖЖ? У візуальному редакторі Дріма насправді не можна вибрати картинку з раніше залитих до файлосховища, а можна тільки вставити посилання? Чи то я туплю.

UPD
Йдеться не про те, де зберігати фото. Йдеться про те, що на Дрімі є власне фотосховище ( https://www.dreamwidth.org/file/new ), але воно ніяк не прикручено до візуального текстового редактору. Тому під час написання допису не можна зручно вставити фото, як у ЖЖ. Якщо я не помиляюсь. Чи помиляюсь?

UPD 2
виявилося, що для фото на Дрімі доступно лише 500 Мб. Тому зберігати тут фото для фотозвітів не вийде. Наразі бачу такий вихід: писати допис на Медіумі (тільки треба перевірити, скільки там місця для фото), потім копіювати його до Дріма, потім вручну вставляти кат.
Read more... )
gvynt: (Default)
Поза межами Дріму є життя!
Випадково зустрів на Медіумі людину, яка пише цікаві речі. Рекомендую! І нехай формат лонг-ріду вас не лякає.

https://medium.com/@dariaprokopyk

Треба зробити якось так, щоби вона з'явилася на Дрімі.
gvynt: (Default)
Масивні ланцюжки на шиях польських чоловіків - це одна з рис, які кинулися мені в очі після перетину литовсько-польського кордону. У Литві чоловіки не носять таких, принаймні у Вільнюсі.

Цікаво, в Україні вже минула ця мода?

gvynt: (Default)
Цивілізація прийшла зі спекотного Півдня на дику Північ, та й залишилася там. Їй у холодку краще.

Це добре видно на прикладі Італії, яка витягнулася з півдня на північ на тисячу кілометрів. Якщо ви пішохід і переходите дорогу на нерегульованому переході десь на Сицилії, вам доведеться довго чекати, поки хтось з водіїв уступить дорогу. А коли нарешті це станеться, будьте впевнені: за кермом не місцевий.



Із просуванням на північ доля пішохода стає дедалі легшою. В околицях Риму шанси перейти дорогу цілим становлять 50/50, і дорівнюють майже 100% в районі Мілана, неподалік кордону зі Швейцарією. Лише тут ви нарешті зможе полегшено видихнути. А місцеві скажуть зі співчуттям: добре, що ми не маємо нічого спільного із цими південними дикунами.

Syndicate

RSS Atom

Style Credit