balu: (Default)
[personal profile] balu
Одоробло дикої складності і непередбачуваності. Не хотілося це казати, але їм варто вчитися у китайців.
І да, якщо щось робите, робіть це через командний рядок.

(no subject)

29 Jun 2025 13:52
[personal profile] xou
Ніби-то Сонін запостив у якийсь соцмережі, що Угорщіна під урядуванням Орбана стала найбідншою країною ЕС. У першій хвилі розширення ЕС на територію ОВД та ЮРСФ Угоршіна була другою, за розвитком з Чехією. Зараз там бідніше Румунія із Болгарією, може Латвія. Ну, ок Орбан зробив Угоршіну багатше за Болгарію. Але так було завжди. А от то що він зробив Угоршіну біднішу за Словаччину -- то нонсенс, ніколи такого у історії не було.

ще б машину

28 Jun 2025 13:52
malyj_gorgan: (Default)
[personal profile] malyj_gorgan
Переписувався з однокласником. Фронт, кордон Сумщини. Він думав, уже воює з шахедами в тилу, але їх відділення перевели на передову. А що вони вже який час були тиловиками, то своєї машини не мали. А власна машина на передовій -- необхідність для підвозу і відвозу всього. Малий транспорт -- єдиний спосіб виживати на передовій в умовах засилля дронів і ворожої артилерії.
А ми тут якраз пару тижнів тому на пару з (не знаю, чи він хоче публічності, тому не скажу) уже одну машину купили для тернопільських медиків, кілька місяців перед тим -- ще одну. Словом, я зараз сам купити нічого нормального не зможу. Нашкребу пару тисяч, а більше не вийде. Тому якщо хтось з вас раптом захоче допомогти групі чернівчан боротися з орками, то дайте знати -- у мене буде нагода через декілька днів передати, що можу, готівкою, без оплати хитрого пейпелівського обмінного курсу.

(no subject)

28 Jun 2025 16:48
[personal profile] xou
мені здавалося, що українська кухня, якось пройшла повз салатів, поки у 60ті нарід запозичив, як є модні м'які слоїсти салати з італії, чи франції - мімозу, шубу, олів'є (ще є запозичений із грузинської кухні буряковий салат, що майже ніколи не готується, як має із волоськими горіхами та гранатами, буряк, цибуля, часник, зелень (але має бути кінза, а так переважно петрушка)). Діди і бабки з обох боків ніяких зелених салатів ніколи не готували -- на тобі огірок, розріж, посоли, їж. от тобі помідор, розріж, посоли, їж. на тобі смачну зелену цибулю. ось тобі смачний кріп -- їж.  Їж як є. А ось це, крошити, нарізати із зеленню, заправляти олією чи сметаною - цього не було. Ну, у мене було враження, що це там вже при не залежній Україні масово пішло у вжиток, коли там нарід набатракував у Франціях, чи у Польші. Матір та тітка, що конкретно із польками з Варшави та Гданську у радянські часи тусили жодного впливу не мали за радянські часи.

Може у когось було інакше?
malyj_gorgan: (Default)
[personal profile] malyj_gorgan
Регулярно таке чую. І ті, хто це кажуть, виглядають такі горді собою, що аж зуби починають нити. Певні себе і повні переконання, що "якщо би ти всю цю фігню і справі розумів, міг би її пояснити, а як не можеш, то проблема в тобі"

Нє, не сприйміть мене неправильно. З моменту, коли співавтор мого керівника в аспірантурі якось видав, що "всяку вартісну ідею можна пояснити на пальцях", я цей підхід запамʼятав і використовував. Але цим підходом надто легко зловживати, от і зловживають. Проблема очевидна: якщо я вам то поясню, як пʼятиліткам, то ви і знатимете то на рівні пʼятиліток. А для чогось-то ми і старших дітей пробуємо чогось вчити -- бо в пʼять років люди думають таки досить примітивно. Тому причин знати щось лише на базовому рівні може бути лише дві: (а) або вам насправді байдуже, знати треба лише стільки, щоби вибрати базовий псячий рефлекс* реакції на тему; (б) або це ви формуєте відправну точку для більш глибокого вивчення.

Але сучасний корпоративний начальник ніколи не має часу і сил копати глибше і при цьому фізично не може сказати "я не знаю". Тому вони змушують інших пояснити їм все, над чим вони будуть начальствувати, але пояснити отак -- як пʼятилітньому. І потім, на рівні розуміння пʼятилітки, вони і приймають свої рішення. Ось чому світ в такій дірі і лише прискорює падіння. Люди, які вирішують і командують, думають, що вони розуміють світ навколо, але розуміють вони його часто не краще за малих дітей. А оскільки класику Яна Корчака вони найчастіше не читали (а якби і читали, то в рефлексію тим більше рідко хто вміє), то маємо те, що маємо.

Вам цікаво, як має бути насправді? Чи потрібен кожен керівник знати деталі всього, чим він керує, до дрібнички? Чи мусить кожен стати вченим експертом? Який вірний шлях? На це я можу сказати таке:
1. Не думаю, що є загальна відповідь. Якщо вона і існує, я її не чув.
2. В тій жменьці тем, де у мене є якесь релевантне знання, відповідь має три стадії: (а) знайте межі своїх знань; (б) поза цими межами не встидайтеся визнати невігластво замість того, щоби робити вигляд, що ваші ідеї чогось варті; (ц) не хочете визнавати -- делегуйте.

Дякую за увагу.

P.S. Думаю, в політиці це все ще гірше, ніж в бізнесі, але точно не знаю, це за межами моїх знань. :)

P.P.S. Це переклад вчорашнього допису англійською.

* Псячі рефлекси -- це з популярного чи то американського, чи то англійського жарту про те, як собака класифікує світ навколо: якщо це не можна зʼїсти або трахнути, значить це треба обісцяти (я ще додаю варіант обгавкти).
malyj_gorgan: (Default)
[personal profile] malyj_gorgan
Heard that phrase a number of times. Everyone who was every saying it looked so smug that it gave me a toothache. Basking in own self-righteousness and and projecting that implication that "if you _really_ understand this shit, you should be able to explain it well, and if you can't it only speaks ill of you."

No, don't take it wrong. Ever since my graduate advisor's co-author once told me that "every good idea should be explainable by hand-waving", I took this idea to my heart and ran with it. But there is one very big issue with it -- it's too easy to abuse and it's being abused. The problem is obvious: if I explain it to you like you are a five-year old, then you would know if like a five-year old, right? There is a reason that we are trying to teach our kids stuff when they are older than five -- a five-year-old's understanding is primitive. There are only two reasons you would want to know something only at the very basic level: (a) Either you don't really care about it and want to know just enough to pick the right dog reflex about it (whether you should eat it, fuck it, piss on it, or bark at it) (b) Or you want to get a starting point about learning more about that something.

But in a modern corporation a "decision-maker" manager never has enough bandwidth yet cannot ever say "I don't know". So they make others explain to them every little thing that would happen under their amazing management... only explain to them like they are five. And they, based on this five-year-old-like level of understanding they are trying to make actual decisions.
That's why the world is in such as sinkhole and accelerating downward. People who make decisions think that they know their shit, because they think that they know what the world around them is about, but they know it at the level of a five year old. And very few of them have tried to read Janusz Korczak's classic, and even if they did, yet fewer would see the parallels. So, we are all doomed.

In case you wonder what is the right solution? Should each manager know everything they manage to the last detail? Should everyone become a rocket scientist? What is the way? Well, I have some answers for you:
1. I don't think there is a general answer, if it exists, I don't know it.
2. In the very narrow scope of human activities, where I do think my knowledge may be relevant the answer is three-prong (a) know the limits to your knowledge; (b) outside of those limits do not be afraid to admit your ignorance and do not pretend that your ideas matter; (c) if you don't want to admit that you don't know something and can't manage something, delegate

Thank you for your attention :)
I think it's the same in politics, but I can only project as I am not in politics. This is outside of my limits.
gatta_bianka: (Default)
[personal profile] gatta_bianka
 Знайшла на фейсбуці і зберігаю тут. Бо набридли вже стогни про Харьков - русскій город, або багатонаціональний. 
Харків - український, і  був досить потужним інтелектуальним центром, поки це методично не знищували совєти і проросійська влада  міста.


Чомусь до повномасштабки часто доводилось чути, що Харків - місто з традиційно російською культурою. А тут я раптом замислився: яка ж узагалі роль Харкова в російській культурі?
Ну, тут бували Горький і Маяковський (про що навіть меморіальна дошка висіла на будинку літераторів ім. Еллана-Блакитного, нині знята). Пару років у Харкові прожив юний Бунін. Місто побіжно згадано в "12 стільцях" Ільфа й Петрова і в пісні "Москва-Одеса" Висоцького. Пушкін уславив Харків у своєму щоденнику, пожертвувавши візитом до Харківського університету заради курської ресторації. В харківському інституті Ситенка лікувався Микола Островський, а в Сабуровій дачі (психлікарні) - Всеволод Гаршин. Тут, соромно згадати, пройшло дитинство одіозного політика й письменника Лимонова. Погодьтесь, не густо.
З іншого боку, Харків і українська культура. Тут жив перший сучасний український філософ (і нульовий за рахунком сучасний український поет) Григорій Сковорода. Тут Квітка-Основ'яненко писав перші прозові твори сучасною українською мовою. Тут керував університетом байкар Гулак-Артемовський. Тут вчилась Марко Вовчок. Поруч народився, вчився й викладав Борис Грінченко, який прославився і першим українським тлумачним словником, і чудовими оповіданнями. У Харкові розвивав український театр Марко Кропивницький. Потім було Розстріляне відродження, будинок "Слово", театр "Березіль", створення харківського правопису, Хвильовий, Підмогильний, Багряний, Сосюра, Тичина, Вишня, Куліш, Курбас, Довженко, Яновський, Семенко, Йогансен, Бажан (порядок зі стелі, тільки Хвильовий на першому місці за власною звичкою). Причому Харків займав центральне місце у творах Йогансена, Багряного, Вишні, Куліша... Потім в Харківському університеті - Олесь Гончар, Григорій і Григір Тютюнники. Ще українські філологи Потебня й Шевельов, історик Слобідської України (і теж ректор університету) Багалій, історик козацтва Яворницький. Ну і плеяда сучасних літераторів на чолі з Жаданом.
(Для повноти, можна окремо згадати відомого в Харкові поета Бориса Чичибабіна, який тут писав російською мовою "С Украиной в крови я живу на земле Украины, и, хоть русским зовусь, потому что по-русски пишу" і т.д. І російськомовні твори Квітки-Основ'яненка, про які він, начебто, сильно сумував, що вони набагато менш популярні, ніж його україномовні твори. І радянську співачку Клавдію Шульженко, яка росла в Харкові і вчилась від батька українських народних пісень. І ще Бернеса, Гурченко, Леоніда Бикова й інших діячів, яких ідентифікувати з тією чи іншою національною культурою набагато складніше, ніж у випадку з літераторами й мовознавцями.)
Я співчуваю Одесі, яка в російській культурі займає почесніше місце, ніж в українській. (Хоч, на мою суб'єктивну думку, один "Майстер корабля" багато що переважить:) Але з Харковом ситуація протилежна: російський Харків - глухомань (пробачте суто російську конотацію, яку, на щастя, в українській культурі не прийнято застосовувати до жодних населених пунктів), а український Харків - одна з найяскравіших культурних столиць (а в деякі періоди так і просто най-най без всяких "одна з"). Я повністю розумію повагу одеситів до їхнього пам'ятника Пушкіну, встановленого коштом громадян з великими складнощами й хитрощами. Але у Харкова з пам'ятником Пушкіну стосунки склались інакше:
Жив у Харкові Микола Міхновський, майбутній член Центральної ради УНР. Він заснував у Харкові УНП, яку вважають першою українською націоналістичною партією. (І яка на новому рівні продовжила справу Братства тарасівців, теж заснованого у Харкові, десятиліттям раніше.) УНП мала у своєму складі бойову організацію "Оборона України". Коли в 1904 році в Харкові поставили пам'ятник Пушкіну, "Оборона України" з ініціативи Міхновського спробувала його підірвати. (За пів року після встановлення.) На знак протесту проти святкування 250-річчя Переяславської ради й тому, що "доки на Україні нема пам'ятника Шевченку - не сміє стояти інший пам'ятник". Навколо пам'ятника розкидали листівки з закликом до боротьби за незалежність України. Підрив не вдався - тільки відколовся шматок постаменту, але бюст не постраждав. І простояв 118 років, аж до 2022. Ну а на фото Міхновський (у центрі) поруч з пам'ятником Шевченку, як йому подобалось:) https://www.facebook.com/share/p/16sNGZdmcd/ Oleksiy Golubov
tiresome_cat: (SmilingCat_2)
[personal profile] tiresome_cat
"Я не думаю, що Росія становить яку-небудь реальну загрозу для НАТО. Бо ми набагато сильніші", – заявив угорський прем’єр. © "Європейська Правда"
Любопьітно, почему он тут упоминает о себе во множественном числе? И на чем основана его уверенность в военном превосходстве Венгрии над РФ?
malyj_gorgan: (Default)
[personal profile] malyj_gorgan
Стали нині моряками
Ми разом з тобою.
Запустили корабля ми
В мидницю з водою.

Ой, кораблик потонув?
Не сердись на тата --
Я нову придумав гру,
Ніколи скучати.

Зробим пару літачків,
Скільки тут роботи?
Мій за твоїм полетів,
Ми тепер -- пілоти!

(no subject)

23 Jun 2025 23:28
gatta_bianka: (glaz)
[personal profile] gatta_bianka
 Попросила Чатик проанализировать мои фильмы на imdb с рейтингами, чтобы выбрать любимого режиссера. С задачей он не справился, т.к. напрямую с сайта не читает информацию, поэтому попросил меня прислать ему свой топ 30. Я прислала 100 фильмов на 10 баллов и он мне насочинял свои выводы. А напоследок предложил нераскрученные фильмы, которые мне наверняка должны понравиться. Вот я их тут и сохраняю, гляну на досуге что-нибудь из этого списка. Киноманьяки, может вам есть что сказать про  этот список?

🎬 ФільмРежисерКороткоIMDb
Coherence (2013)James Ward ByrkitПсихологічний sci-fi з мінімалістичним сеттінгом. Теорія мультивсесвітів.7.2
The Man from Earth (2007)Richard SchenkmanОдин діалог — вся дія. Безсмертна людина розкриває свою таємницю.7.8
Timecrimes (Los Cronocrímenes) (2007, Іспанія)Nacho VigalondoЦиклічний трилер про подорож у часі з неочікуваними наслідками.7.1
The Fall (2006)Tarsem SinghВізуально приголомшлива казка всередині реальності.7.8
Mr. Nobody (2009)Jaco Van DormaelАльтернативні реальності, вибір і буття. Артхаусна фантастика.7.8
Ink (2009)Jamin WinansНезалежна фантастика з глибоким філософським підтекстом.6.9
Perfect Sense (2011)David MackenzieЛюбов на фоні глобальної втрати чуттів.7.0
Enemy (2013)Denis VilleneuveПсихологічний трилер про двійників, приховані страхи і параноя.6.9
I Origins (2014)Mike CahillОчі як вікно у душу. Любов, доля і наука.7.3
Take Shelter (2011)Jeff NicholsПоступове божевілля чи передчуття катастрофи?7.4
Another Earth (2011)Mike CahillЗемля-дублікат і шанс на нове життя.6.9
The Fountain (2006)Darren AronofskyВічне життя, любов і смерть в трьох епохах.7.2

(no subject)

23 Jun 2025 18:29
ukurainajin: (Default)
[personal profile] ukurainajin
Питання, чи добре американці знаються на географії, заграло новими барвами…

Побачив ось

23 Jun 2025 13:56
balu: (Gene Kranz. Запарка.)
[personal profile] balu
техніку, на якій вчився програмувати — Электроника МС-0511, у нас RT-11 там була, та ардуїна того часу — портфель з Микролаб КР580ИК80.
Мікролаб мені було цікавіше ковирять. Ще цікаво, 0511 була клоном PDP-11, на ній UNIX запускали?

ЗІ Ізвіняйте, за хабр.
malyj_gorgan: (Default)
[personal profile] malyj_gorgan
Весь цей non-proliferation накрився тим, чим накрився, ще в 2014-му силами пуйла.*
В 2022-му те саме пуйло влаштувалю нон-проліферейшену контрольний постріл в голову.*
А вчора трамп зробив всесвітнє шоу-оголошення (це все, що він вміє, і то не завжди, але тут вийшло), щоби навіть ті, до кого не дійшло перший і другий раз, зрозуміли, що "non-proliferation is dead. Dee-ee-dee: dead" ((c) Mel Brooks)
UPD. Якщо що, то моя особиста думка, що вчорашнє бомбардування Ірану навряд чи щось зробило гірше в плані політичних процесів у світі: з цими процесами все погано, що навряд чи він сильно зашкодив і навіть незрозуміло, чи він прискорив чи сповільнив сповзання світу туда само, чим накрилася непроліферація. Хоча нічого хорошого про те, _як_ це було зроблено в контексті інших слів і дій нинішньої адміністрації, я сказати не можу. Тактично воно -- хід правильний, принаймні в контексті Близького Сходу.
А от стратегічно, в плані "кого ми будемо бомбити, а кого хвалити" -- все погано. Чи пуйло і справді трампа за щось тримає?

* Як не неприємно це визнавати, в 2014-му процесу дуже допоміг Обама, а в 22-му -- недостатньо перешкодив Байден. З іншого боку, судячи за діями постобамівського трампа-1 і постбайденівського трампа-2, альтернативи з можливих дій США (в рамках вікон Обертона на кожен відповідний момент) були ще гіршими, тому це камінь не так в бік конкретних сил в США, а в бік країни взагалі.
ukurainajin: (Default)
[personal profile] ukurainajin
Щойно побачив заголовок: «путін знущається зі США». Як можна бачити, прийменник «з» тут вжито в формі «зі». Для чого це?..
Насправді, це залежить від того, як вимовляти саме́ «США».

Написаному текстові байдуже, яку форму прийменника використано, бо це не впливає на розуміння. Фіксування певної форми на письмі не є річчю в собі, а має полегшувати нашу вимову написаного, коли до неї дійде.
Ми всі знаємо, що українська не любить у вимові певні скупчення приголосних чи також голосних. Звідси в українській купа фонетичних варіацій тих самих прийменників. Ну, і правопис радить (саме радить, а не вимагає), яку форму краще добрати, спираючись на вигляд сусідніх слів, щоби вимова була приємнішою. Зокрема для прийменника «з» він пропонує вживати форму з додатковою голосною, якщо наступне слово починається зі скупчення приголосних, котре теж містить «з, с, ц, ч, ш, щ», як, наприклад, «зі всіма» (альт. «з усіма») або «зі швидкістю».
Так от… «США», начебто, теж підпадає під це правило… Але правда така, що не зовсім! «США» є абревіатурою, умовним позначенням і вимовляється не обов'язково так, як пишеться.

У кого що: )
tiresome_cat: (RainCat)
[personal profile] tiresome_cat
Всю осень, зиму и весьма прохладную весну я ждал момента, когда наступит благословенное Лето и можно будет в одних труселях наслаждаться на балконе теплом, солнцем и сладким летним воздухом. И вот уже конец июня. И - хрен там. У мня нет слов.

И коты никак не могут долинять. Они начали это дело еще в апреле, но видимо никак не могут решить: то ли продолжать, то ли нет смысла.

Короче, вокруг тоска, холод и клубящаяся шерсть...
malyj_gorgan: (Default)
[personal profile] malyj_gorgan
Не питайте чому, але оце гуглив, що можна накопати про кількох адвокатів. Дуже різних, одне від одного незалежних.
У всіх -- суцільні пʼять зірочок на всяких Йелпах і подібних платформах. Вони ідеальні, клієнти їх люблять, всі всьо виграють...
Їм що, боти ті відгуки пишуть? Чи вони дають всім клієнтам чорнових листа і грозять, що подадуть в суд, якщо клієнт не залишить захопленого відгука?
Що з ними не так?
hors_bor: (сонцебіг)
[personal profile] hors_bor
В Україні стартує унікальний міждисциплінарний проєкт:
Подія, що презентує бачення людства до кінця 12-го тисячоліття
 
📍 Україна, липень 2025
 
Спільнота наступної формації оголосила про старт масштабної ініціативи, яка має на меті не просто трансформувати уявлення про розвиток країни, а й запропонувати альтернативне бачення майбутнього людства. Основою стало проявлення події, яка розкриває потенціал Людини на 28 рівнях та презентує ідею України як країни наступного— планетарного — рівня.
 
«Це не утопія, не філософська концепція і не політична програма. Ми говоримо про конкретні дії, простори, знання, моделі. Це жива, діюча система, яка вже сьогодні реалізується в Україні та світі. Ми прагнемо зібрати фахівців і свідомих людей для побудови наступної якості життя, що базується на глибинному пізнанні Людини», — зазначають організатори.
 
У рамках ініціативи планується створення Міста майбутнього — на унікальному природному комплексі, що має планетарне значення. Проєкт поєднує ідеї розвитку, гуманітарної еволюції, екологічного балансу, новітніх технологій та глибоких сенсів буття.
 
Спільнота вже нараховує тисячі учасників у всіх регіонах України та присутня у майже 50 країнах світу. Всі учасники діють поза системними обмеженнями та не залежать від державних чи корпоративних структур. Ініціатива позиціонує себе як альтернативу трансгуманістичному( машинерія ) вектору розвитку.
 
«Це найбільш ідейно сильне українське середовище в світі. Ми — поза пафосом і популізмом, але готові показати: є інший шлях. І ми ним вже крокуємо», — наголошують учасники спільноти.
 
Подія стане точкою концентрації знань, практик, людей і візій, які спільно можуть проявити нову цивілізаційну якість. Офіційна презентація сформована та дія розгортається, деталі будуть оголошені найближчим часом.
 
Контактна інформація:
📞 +380684437747
🌐 Сайт: https://kraina-ra.org
Соцмережі: Фейсбук / Інстаграм
Telegram канали (Україна і світ)
 
З усіх питань співпраці, акредитації та партнерства — звертайтесь, ми відкриті до діалогу.
 
З повагою,
Команда ініціативи…

Style Credit