![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
gvyntУкраїнців в Європі можна умовно поділити на дві групи: перша - це люди, які виглядають і поводяться так само, як європейці, і друга - це червоношкірі коротко стрижені, але погано голені опудала у спортивних костюмах або шкіряних куртках. На жаль, європейці, які ніколи не були в Україні і мало що знають про нас (привіт, довбаний Стець!), непомітних перших не помічають, а ось по яскравим другим складають свою думку щодо всіх нас.
Більше того - я сам почав ідентифікувати наших рагулів з відстані у 20 метрів, та ще й зі спини. Це сумно.
Тому прошу вас, як рідних: будьте у Європі європейцями, і при цьому ненав'язливо давайте знати місцевим, що ви з України, щоб не думали, що українці - це тільки рагулі. Посміхайтеся незнайомим, вітайтеся із ними, не паліть, щоденно мийтеся і вдягайте чистий одяг, не стрижіться "під трієчку", не розмовляйте голосно і не матюкайтеся (бо ваші матюки всюди знають і ненавидять). Поводьтеся краще за місцевих, а не гірше. Нехай найтупіші європейці знають наших і більше ніколи не кажуть мені: "слухай, а ти не схожий на українця".
Зокрема, у Польщі є стандартом поведінки:
-бути привітним до незнайомих людей, готовим допомогти
-вітатися із незнайомими у ліфті, і прощатися, коли виходиш з нього із тими, хто їде далі
-поступатися місця старшим (не тільки жінкам)
-вітатися і прощатися із людьми, що сидять у невеликій черзі (наприклад, біля кабінету лікаря)
-вітатися із людиною, що сидить поруч із вами у потязі (також із усіма присутніми у плацкарті) чи туристичному автобусі
-дотримуватися сигналів світлофорів
-не пити пиво на вулиці
-вести small talk із касирами та продавцями, вітатися із ними, дякувати і прощатися
-не жартувати на тему вуличної їжі (жарти про те, що ніби цей кебаб бігав та мяукав тут недоречні, бо їжа досить якісна)
-не фотографувати у костьолах під час меси, особливо у малих містах (нічого не скажуть, але подивляться як на дикунів)
-звертатися до людей у третій особі: пан (замість "ви"), пані ("ви"), пановє ("ви", до групи чоловіків), паньство ("ви", група жінок та чоловіків), панє ("ви" до групи жінок)
-не кричати на своїх дітей і не бити їх
Будь ласка, прочитайте і передайте всім своїм знайомим, старим і малим.
Дякую.
Більше того - я сам почав ідентифікувати наших рагулів з відстані у 20 метрів, та ще й зі спини. Це сумно.
Тому прошу вас, як рідних: будьте у Європі європейцями, і при цьому ненав'язливо давайте знати місцевим, що ви з України, щоб не думали, що українці - це тільки рагулі. Посміхайтеся незнайомим, вітайтеся із ними, не паліть, щоденно мийтеся і вдягайте чистий одяг, не стрижіться "під трієчку", не розмовляйте голосно і не матюкайтеся (бо ваші матюки всюди знають і ненавидять). Поводьтеся краще за місцевих, а не гірше. Нехай найтупіші європейці знають наших і більше ніколи не кажуть мені: "слухай, а ти не схожий на українця".
Зокрема, у Польщі є стандартом поведінки:
-бути привітним до незнайомих людей, готовим допомогти
-вітатися із незнайомими у ліфті, і прощатися, коли виходиш з нього із тими, хто їде далі
-поступатися місця старшим (не тільки жінкам)
-вітатися і прощатися із людьми, що сидять у невеликій черзі (наприклад, біля кабінету лікаря)
-вітатися із людиною, що сидить поруч із вами у потязі (також із усіма присутніми у плацкарті) чи туристичному автобусі
-дотримуватися сигналів світлофорів
-не пити пиво на вулиці
-вести small talk із касирами та продавцями, вітатися із ними, дякувати і прощатися
-не жартувати на тему вуличної їжі (жарти про те, що ніби цей кебаб бігав та мяукав тут недоречні, бо їжа досить якісна)
-не фотографувати у костьолах під час меси, особливо у малих містах (нічого не скажуть, але подивляться як на дикунів)
-звертатися до людей у третій особі: пан (замість "ви"), пані ("ви"), пановє ("ви", до групи чоловіків), паньство ("ви", група жінок та чоловіків), панє ("ви" до групи жінок)
-не кричати на своїх дітей і не бити їх
Будь ласка, прочитайте і передайте всім своїм знайомим, старим і малим.
Дякую.
(no subject)
Date: 11 Jun 2017 09:14 (UTC)Коли знов постає питання, чи продовжувати санкції, більшість пересічних європейців думають: "нащо нам терпіти збитки через якихось українців, які нічим не відрізняються від росіян? Хто вони нам такі, ці дикуваті українці? Нехай російськоподібні народи самі розбираються між собою, а нас залишать у спокої".
А нам потрібно, щоб вони думали так: "Ах ви гніди російські, залиште у спокої українців! Українці - то файні люди, не те, що ви. Якби усі європейці були такими, як українці, то було б дуже добре."
Відчуваєте різницю? Це в Україні ви Вася, Пєтя чи Свєта. А за кордоном ви - українець, преставник найбільшої країни Європи, який має подбати про те, щоб для європейців слово "Україна" асоціювалося не тільки із Чоронобилем, війною, повіями та некваліфікованими заробітчанами. Європейці тільки почали відкривати для себе нашу країну, і ми маємо робити так, щоб вони вважали нас своїми і підтримували нас. Це нам потрібно, а не їм.