Покращення

Зробив весняне генеральне прибирання у блозі - сховав неактуальні репости і страшні новини трирічної давнини, і прикрутив шкурку від http://travel-ua.dreamwidth.org/, яка непогано виглядає на смартфонах, і яка автоматично вирівнює великі картинки по ширині (але треба буде потім ще трошки у ній покопирсатися)

Питання до тих, хто пише російською

Мені часто доводиться спілкуватися із іноземцями, і вони у відвертих розмовах питають: чому ви в Україні пишете і розмовляєте російською? Я так-сяк пояснюю, коротенько розповідаю про історію і таке інше. Іноземці ввічливо кивають і змінюють тему бесіди, але я відчуваю, що насправді вони не зрозуміли, чому люди, які мають свою мову і знають її, замість неї використовують чужу, тим більше ворожу. А нещодавно мене шокувала литовка, яка спитала, що таке "русифіковані українці" і так само не зрозуміла моєї відповіді (тобто не зрозуміла, чому зараз, коли зовнішнього тиску і переслідувань вже немає, а є війна, ми залишаємося русифікованими).

Тому спитаю своїх дописувачів з України:

1) чому ви пишете у блогах російською мовою, хоча володієте українською?
2) чи не видається вам ненормальним такий стан речей?

Дякую за відповіді.

Биті діти

На трамвайну зупинку прийшла мати із донькою, що на фото. Я помітив їх тоді, коли побачив, що просто на мене біжить щось мале і рожеве, і почув крики жінки: "Стій, куди ти біжиш, до ясної холери!". Підхопивши дитину, тримав її, поки підійде мати. Мати неквапливо підійшла, але мені не подякувала, а стала лаяти і шльопати доньку.

На доньку ця екзекуція не справила особливого враження. Вона крикнула матусі, що більше її не кохає, і стала бігати колами зупинкою, підбігаючи то до колії, то до автотраси. Жінка повільно кружляла за нею, штовхаючи коляску і волаючи. Потім дитина втомилася і сіла до коляски.

Спостерігаючи за ними, я пригадав, як із цим у Литві. Не пам'ятаю, чи вже десь писав, але якщо ви бачите у Вільнюсі, як хтось кричить або навіть б'є дитину, то можете не сумніватися - то представники російської діаспори. У литовців (принаймні, мешканців Вільнюса) вважається нормою, що дитина бігає собі, і ніхто на неї не кричить - тільки мовчки пильнують краєм ока і хапають, якщо їй щось загрожує. Часом це дратує, особливо коли відбувається у ресторані, куди литовці приходять навіть із немовлятами. Вони якось фільтрують дитячий галас, пропускаючи його повз вуха, і він їм не заважає.

Звичайно, ця жінка не є типовою полькою, судячи з її вигляду. Але мені здається, що у цьому сенсі Польща більше схожа на Україну, ніж на Литву. А в Італії цю мати перехожі напевно лінчували би просто на зупинці, ще до приїзду поліції.